Головна мета науково-дослідницької практики магістрів – підготовка інтелектуально розвиненого фахівця, який володіє основами теорії науки і творчої діяльності, практичними навичками збору, оброблення та аналізу результатів наукових експериментів, здатного генерувати ідеї, володіти навичками до наукових повідомлень і прогнозів.
Основними завданнями науково-дослідницької практики є:
оволодіння сучасною методологією наукового дослідження;
закріплення знань, умінь і навичок, здобутих у процесі вивчення дисциплін за магістерською програмою;
оволодіння сучасними методами збирання, аналізу та оброблення наукової інформації;оволодіння вміннями викладати здобуті результати у вигляді звітів, публікацій, доповідей;
формування уявлень про сучасні інформаційні технології наукової інформації;
формування навичок самоосвіти і самовдосконалення, сприяння активізації науково-дослідної діяльності магістрантів.   

Робота магістрантів під час науково-дослідницької практики організовується відповідно до логіки роботи над магістерською дисертацією. Вони працюють з першоджерелами, монографіями, авторефератами і дисертаційними дослідженнями, аналізують результати досліджень, консультуються з науковими керівниками і викладачами кафедри.