УДУ імені Михайла Драгоманова

Загальні характеристики дисципліни

Навчальне навантаження з дисципліни

Методи навчання і форми контролю

Галузь знань

03 – Гуманітарні науки

Кількість кредитів – 6 ЄКТС

Методи навчання:

Лекція.

Дискусія.

Діалог.

Роз’яснення.

Спеціальність

031 Релігієзнавство

Загальна кількість годин - 180

Денна

Заочна

Освітній рівень бакалавр

Лекції:

50

10

Семінарські (практичні) заняття:

Статус дисципліни

(Нормативна/вибіркова)

Нормативна

52

14

Лабораторні заняття:

Форми поточного контролю

Контрольні тематичні роботи

Рік вивчення дисципліни за навчальним планом - 1

-

-

Індивідуальна робота:

Семестр ІІ

-

-

Самостійна робота:

Тижневе навантаження (год.)

- аудиторне: 6 год.

- самостійна робота: 4,6 год. 

78

156

Форма підсумкового контролю

Письмовий екзамен

Співвідношення аудиторних годин і годин СРС:

Мова навчання - українська

1/1

1/6

Передумови навчання: Вступ до релігієзнавства, Історія релігії

№

з/п

Результати навчання

Компетентності

1.

Знати значення терміну «філософія»;

що є світогляд, типи світогляду, філософський світогляд, його характерні ознаки;

предмет і лексикон філософії;

основні розділи і функції філософії;

становлення філософських вчень і концепцій в їх історико-філософському розвитку;

поняттєво-категоріальний апарат традиційних розділів філософії;

основні філософські проблеми в їх історичності та сьогоденні.

Вміти вільно оперувати в усній та письмовій мові основними поняттями і категоріями галузі філософського знання;

організовувати процес самостійної роботи з освітньою та науковою літературою;

володіти навичками критичного, компаративного аналізів філософських вчень мислителів різних історико-філософських та культурно-історичних періодів;

критично осмислювати основні ідеї філософської думки і формулювати власні теоретичні аргументації і відповідно займати практичні позиції;

усвідомлювати особливості формування різних методологічних традицій у філософії;

осмислювати філософські вчення різних періодів та їхній вплив на тенденції розвитку сучасної світоглядної культури;

міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, аргументувати думку, визначати та обирати альтернативні рішення і підходи, спілкуватись в малих та великих групах;

активно та свідомо приймати участь у суспільно-політичному житті держави, бути активним громадянином своєї країни

• пізнавальної: формування філософських знань про термін «філософія», предмет, функції та розділи філософії, історико-філософський розвиток учень, концепцій, понять, шкіл та напрямків філософії, категоріальні визначення буття, пізнання, діалектики, метафізики, людини, історії, культури, суспільства, знайомлення зі специфікою науково-дослідницької роботи; виховання інтересу до творчої, пошукової діяльності;

• практичної: розвиток читацьких умінь, навичок працювати з філософськими «першоджерелами» і критичною філософською літературою, матеріалом різного характеру; вироблення вміння використовувати самостійно здобуті знання для розв’язання визначеного навчального завдання з літератури; формування навичок пошуково-дослідницької діяльності;

• творчої: формування самостійного, критичного, творчого мислення; розвиток філософських критичних, творчих та мовленнєвих здібностей, мотиваційної сфери, чутливості до нових ідей, умінь творчо підходити до розв’язання різного роду навчальних завдань; підвищення інтересу до пізнавально-пошукової діяльності;

• соціальної: виховання засобами філософування в студентів розуміння умов формування особистості, її свободи і відповідальності за збереження життя, природи, культури; ролі ненасильства в історії і людській поведінці, сенсу моральних обов’язків людини по відношенню до інших і самого себе; усвідомлення різноманіття форм людського знання, співвідношення істини й хиби, знання і віри, раціонального та ірраціонального у людській життєдіяльності; особливостей функціонування знання у сучасному суспільстві, духовних цінностей, їх значень у творчості та повсякденному житті; розуміння важливості науки і техніки у розвитку цивілізації, при цьому мати уявлення про пов’язані з ними сучасні соціальні й етичні проблеми; визнання цінності наукової раціональності та її історичних типів; формування громадянської позиції; допомога у профорієнтації.