УДУ імені Михайла Драгоманова

Дисципліна "Загальна і соціальна психологія" складається з двох  частин. Перша частина охоплює методологію психологічних досліджень, поняття про психіку і свідомість, психологічні процеси (пізнавальні, емоційцні та вольові), психологічні стани та психологічні властивості. Завершується заліком. Друга частина розглядає явища, що утворюють соціальну психіку: спілкування, конфлікти, групи. Завершується іспитом.

Гендерна психологія та психологія статі.

У практиці роботи психолога часто постають питання, з’ясувати які важко, не оперуючи знаннями психології статі. Витоки багатьох з них (ігнорування інтересів жіноцтва через порушення його представництва на законодавчому та управлінському щаблях влади, нереалізований потенціал особистості через дисбаланс статей в окремих  сферах професійної зайнятості та відповідних навчально-освітньо установах, збільшення розриву в тривалості життя статей з над смертністю чоловіків через засвоєні моделі ризикованої поведінки, зростання соціального сирітства, через ігнорування татами та мамами своїх батьківських ролей тощо) сягають своїм корінням у прорахунки гендерної соціалізації, гендерної політики та гендерних можливостей.

          Мета курсу  – розкрити особливості функціонування людини як статевої істоти крізь призму соціально-психологічних знань. Ознайомлення з початками статевої психології дасть змогу майбутнім спеціалістам розглядати спірні питання у взаємостосунках статей не тільки з позиції захисту прав жінок, а й перед усім з позиції паритету, прав і можливостей обох статей.

          Психологія статі включає аналіз концептуальних підходів і досліджень, що стосуються засвоєння статевих ролей, їх характеру в сім’ї та  соціумі. Хоча основний наголос зроблений на  диференціації тендерних відмінностей, соціальні етнокультурні аспекти проблеми також не залишили поза увагою.

          Адже поняття стать присутня у змісті таких наук, як соціальна психологія, патопсихологія, психологія сім’ї, сексологія, загальна теорія виховання, політична психологія тощо.

          Зміст курсу орієнтує психологів на практичну консультативну допомогу дітям і дорослим у вирішенні проблем гендерного характеру, на розвиток уміння здійснювати гендерний аналіз соціально-культурних і суспільно-економічних явищ, експертизу навчально-виховних технологій.

          Під час оволодіння курсом  у студентів сформуються наступні знання про:

• стать як біологічний і соціальний феномен;
• стилі виховання хлопчиків і дівчаток;
• соціостатеві установки в українській етнокультурні;
• невротичний розвиток у чоловіків та жінок;
• статеві відмінності в психотерапії.

          Вивчення курсу  передбачає не тільки оволодіння теоретичною системою знань, але й формування творчих вмінь та навичок, що забезпечить якісне вивчення предмету. 

Гештальт-терапія – один з напрямів психотерапії, що бурхливо розвивається та активно завойовує простір серед інших психотерапевтичних напрямів. Техніки гештальт-терапії яскраві і дають змогу побачити суттєві зміни, що відбуваються з клієнтом під час психотерапевтичного сеансу, що є дуже важливим для студентів, які знаходяться тільки на початку власної психотерапевтичної кар’єри. Групова робота у руслі гештальт-терапії допомагає студентам через власний досвід отримати необхідні знання з психотерапії. Практично-орієнтований курс з гештальт-терапії допомагає студентам від теоретичних знань про психотерапію перейти до практичних навичок застосування психотерапевтичних методів. Засвоєння студентами ще у період навчання навичок роботи у руслі гештальт-терапії, безумовно допомагатиме їм у подальшому оволодіти не простою професією психотерапевта.

        Основна мета спецкурсу: розкриття концептуальної бази гештальт-терапії, джерел, співвідношеннь гештальт-терапії з іншими психотерапевтичними підходами.

Завдання спецкурсу: глибоке оволодіння понятійним апаратом гештальт-підходу, принципами, методами та техніками гештальт-терапії, засвоєння етичних принципів гештальт-терапії, оволодіння навичками психотерапії у гештальт-підході.

Програма спецкурсу складається з двох модулів:

Модуль I. Гештальт-терапія як сучасний напрям психотерапії.

Модуль II. Методи роботи у гештальт-терапії з сімейними системами.

З метою глибокого засвоєння знань та їх практичного закріплення в програму введено плани практичних занять, а також список основної та додаткової рекомендованої літератури, вивчення якого допоможе розширити та поглибити знання студентів зі спецкурсу.

Контроль за ефективністю вивчення курсу передбачається здійснювати за допомогою складання заліку.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти та слухачі повинні:

Знати:

• Історію розвитку гештальт-підходу.
• Основні положення гештальт-терапії.
• Принципи роботи у гештальт-терапії.
• Динамічну концепцію особистості у гештальт-терапії.
• Динамічний цикл контакту у гештальт-терапії.
• Кодекс професійної етики гештальт-терапевта.
• Основні стратегії роботи гештальт-терапевта.

Уміти:

• Використовувати техніки гештальт-терапії.
• Застосовувати форми творчої активності у гештальт-терапії.
• Використовувати навички гештальт-терапії у роботі з сім’ями.
• Використовувати навички гештальт-терапії у роботі з груповим процесом.
• Використовувати навички гештальт-підходу у консультуванні організацій.
• Використовувати навички гештальт-підходу у формуванні команди в організації.

Метою викладання навчальної дисципліни «Психологічний супровід та психотерапія сімей мігрантів»є засвоєння майбутніми психологами змісту поняття психологічний супровід, його видів, типів; усвідомлення основних проблеми, з якими стикаються вимушені переселенці, розуміння механізмів та динаміки надання психотерапевтичної допомоги сім’ям мігрантів та внутрішньо переміщених осіб; етапів її проведення та методів психодіагностики; обґрунтування актуальності та доцільності засвоєння знань, набуття умінь і навичок майбутніми психологами для надання психотерапевтичної допомоги сім’ям зовнішніх і внутрішніх мігрантів. Це дасть змогу обирати відповідні методи та форми соціально-психологічного супроводу, які будуть сприяти соціальній адаптації вимушених мігрантів.

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни є:

• обґрунтувати теоретичні засади вивчення проблеми психологічного супроводу зовнішньої та внутрішньої міграції;
• визначити принципи, цілі та методи забезпечення психологічного супроводу сімей мігрантів та внутрішньо переміщених осіб;
• сформувати уміння та навички застосування відповідних психодіагностичних та психотерапевтичних процедур з надання необхідної допомоги різновіковим категоріям мігрантів та внутрішньо переміщених, залежно від психологічного запиту.

Метою викладання навчальної дисципліни «Психопрофілактика та психотерапія насильства в сім'ї»є розкрити значення даного курсу у структурі практичної діяльності психолога; сформувати наукові уявлення про соціально-психологічну природу насилля, його різновиди, генезис, наслідки; сформувати практичні навички психологічної допомоги особам, які постраждали від насильства і які вчинили насильство, застосування технологій попередження насильства.

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Психопрофілактика та психотерапія насильства в сім'ї» є:

- сформувати систематизоване уявлення про природу насильства, його різновиди, прояви і наслідки;

- проаналізувати фактори і теорії насильницької поведінки;

- здійснити аналіз віктимологічних характеристик жертви насильства;

- здійснити апробацію технологій допомоги жертві насильства та кривдникові;

- ознайомити студентів з технологіями попередження насильства.

Метою викладання навчальної дисципліни є засвоєння базових знань з актуальних питань психологічного посередництва при укладанні шлюбних контрактів та при розлученнях та створення конструктивних шлюбних взаємовідносин, формування навичок розв’язання та вирішення сімейних конфліктів у процесі складання шлюбних контрактів та при розлученнях; особливостей їх попередження та подолання; розробка рекомендацій, спрямованих на проведення правильної психотерапевтичної допомоги конфліктним особам; ознайомлення студентів - психологів з особливостями психологічного супроводу при укладанні шлюбних контрактів та при розлученнях.

Основними завданнями вивчення дисципліни є ознайомлення студентів з актуальними психологічними проблемами психологічного супроводу при складанні шлюбних контрактів та при розлученнях; - розкриття майбутнім фахівцям ефективної методології вирішення завдань діагностування та регулювання у генезисі складання шлюбних контрактів та при розлученнях; - навчання психологів враховувати вікові та індивідуальні особливості особистості при проведенні психолого-педагогічного дослідження; - оволодіння навичками попередження і прогнозування складних, неоднозначних конфліктних ситуацій та перетворенням їх у конструктивному, творчому напрямку, згуртованого функціонування сімейних систем та прийнятті продуктивних рішень - розробка наукових рекомендацій з підвищення ефективності психологічної допомоги населенню.

Метою є формування у студентів теоретичних основ патопсихології, розуміння історії розвитку і структури сучасних знань у галузі даної науки, значення взаємозв'язку теоретичних і практичних знань, їх прикладної значущості в рішенні питань з інших галузей психології, медицини і педагогіки.

Завдання:

1)   опанувати фундаментальні теоретичні засади патопсихології;

2)   сформувати уявлення про місце патопсихології в контексті інших психологічних дисциплін, зв’язку з іншими суміжними дисциплінами (віковою психологією, клінічною психологією, педагогікою, фізіологією);

3)   ознайомити студентів з основними методами патопсихологічного дослідження та загально-психологічними фундаментальними проблемами, вирішуваними патопсихологією;

4)   сформувати практичні навички та вміння при застосуванні патопсихологічних діагностичних методик, навчитись інтерпретувати одержані дані відповідно до завдання, складати висновок на основі одержаних результатів.

Гендерна психологія та психологія статі.

У практиці роботи психолога часто постають питання, з’ясувати які важко, не оперуючи знаннями психології статі. Витоки багатьох з них (ігнорування інтересів жіноцтва через порушення його представництва на законодавчому та управлінському щаблях влади, нереалізований потенціал особистості через дисбаланс статей в окремих  сферах професійної зайнятості та відповідних навчально-освітньо установах, збільшення розриву в тривалості життя статей з над смертністю чоловіків через засвоєні моделі ризикованої поведінки, зростання соціального сирітства, через ігнорування татами та мамами своїх батьківських ролей тощо) сягають своїм корінням у прорахунки гендерної соціалізації, гендерної політики та гендерних можливостей.

          Мета курсу  – розкрити особливості функціонування людини як статевої істоти крізь призму соціально-психологічних знань. Ознайомлення з початками статевої психології дасть змогу майбутнім спеціалістам розглядати спірні питання у взаємостосунках статей не тільки з позиції захисту прав жінок, а й перед усім з позиції паритету, прав і можливостей обох статей.

          Психологія статі включає аналіз концептуальних підходів і досліджень, що стосуються засвоєння статевих ролей, їх характеру в сім’ї та  соціумі. Хоча основний наголос зроблений на  диференціації тендерних відмінностей, соціальні етнокультурні аспекти проблеми також не залишили поза увагою.

          Адже поняття стать присутня у змісті таких наук, як соціальна психологія, патопсихологія, психологія сім’ї, сексологія, загальна теорія виховання, політична психологія тощо.

          Зміст курсу орієнтує психологів на практичну консультативну допомогу дітям і дорослим у вирішенні проблем гендерного характеру, на розвиток уміння здійснювати гендерний аналіз соціально-культурних і суспільно-економічних явищ, експертизу навчально-виховних технологій.

          Під час оволодіння курсом  у студентів сформуються наступні знання про:

• стать як біологічний і соціальний феномен;
• стилі виховання хлопчиків і дівчаток;
• соціостатеві установки в українській етнокультурні;
• невротичний розвиток у чоловіків та жінок;
• статеві відмінності в психотерапії.

          Вивчення курсу  передбачає не тільки оволодіння теоретичною системою знань, але й формування творчих вмінь та навичок, що забезпечить якісне вивчення предмету. 

Навчально-методична карта дисципліни  представляє структуру навчального курсу за змістом та видами навчальної діяльності в поєднанні з графіком навчального процесу, календаризованого за термінами вивчення та складання окремих модулів. Кожен з модулів має свою форму контролю у вигляді індивідуальних завдань, виконання яких передбачається в письмовому вигляді з наступним захистом.

Рейтингова система оцінювання  дозволяє враховувати, як поточну підготовку студентів до аудиторних занять, так і визначати рівень засвоєння навчального матеріалу окремого модуля. Підсумкова (екзаменаційна) оцінка виставляється за рейтинговими показниками, з можливістю її покращення під час семестрового екзамену. Подані матеріали дозволяють студенту самостійно планувати терміни та обсяги змістової складової навчальної діяльності, прогнозувати її результативність.

Вивчаючи курс студенти повинні знати: зміст та структуру понять стрес та синдром вигорання особистості; специфіку вияву стресу та синдрому вигорання у працівників організацій; діагностичний інструментарій щодо вивчення стресу та синдрому вигорання у працівників організацій; психологічні умови профілактики та подолання стресу та синдрому вигорання у працівників організацій; зміст інтерактивних технологій, спрямованих на профілактику та подолання стресу та синдрому вигорання у працівників організацій.

На основі вивчення курсу студенти повинні уміти: використовувати діагностичні методики для вивчення стресу та синдрому вигорання у працівників організацій; використовувати інтерактивні технології для профілактики та подолання стресу та синдрому вигорання у працівників організацій; визначати ефективність впроваджених інтерактивних технологій.

Гештальт-терапія – один з напрямів психотерапії, що бурхливо розвивається та активно завойовує простір серед інших психотерапевтичних напрямів. Техніки гештальт-терапії яскраві і дають змогу побачити суттєві зміни, що відбуваються з клієнтом під час психотерапевтичного сеансу, що є дуже важливим для студентів, які знаходяться тільки на початку власної психотерапевтичної кар’єри. Групова робота у руслі гештальт-терапії допомагає студентам через власний досвід отримати необхідні знання з психотерапії. Практично-орієнтований курс з гештальт-терапії допомагає студентам від теоретичних знань про психотерапію перейти до практичних навичок застосування психотерапевтичних методів. Засвоєння студентами ще у період навчання навичок роботи у руслі гештальт-терапії, безумовно допомагатиме їм у подальшому оволодіти не простою професією психотерапевта.

        Основна мета спецкурсу: розкриття концептуальної бази гештальт-терапії, джерел, співвідношеннь гештальт-терапії з іншими психотерапевтичними підходами.

Завдання спецкурсу: глибоке оволодіння понятійним апаратом гештальт-підходу, принципами, методами та техніками гештальт-терапії, засвоєння етичних принципів гештальт-терапії, оволодіння навичками психотерапії у гештальт-підході.

Програма спецкурсу складається з двох модулів:

Модуль I. Гештальт-терапія як сучасний напрям психотерапії.

Модуль II. Методи роботи у гештальт-терапії з сімейними системами.

З метою глибокого засвоєння знань та їх практичного закріплення в програму введено плани практичних занять, а також список основної та додаткової рекомендованої літератури, вивчення якого допоможе розширити та поглибити знання студентів зі спецкурсу.

Контроль за ефективністю вивчення курсу передбачається здійснювати за допомогою складання заліку.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти та слухачі повинні:

Знати:

• Історію розвитку гештальт-підходу.
• Основні положення гештальт-терапії.
• Принципи роботи у гештальт-терапії.
• Динамічну концепцію особистості у гештальт-терапії.
• Динамічний цикл контакту у гештальт-терапії.
• Кодекс професійної етики гештальт-терапевта.
• Основні стратегії роботи гештальт-терапевта.

Уміти:

• Використовувати техніки гештальт-терапії.
• Застосовувати форми творчої активності у гештальт-терапії.
• Використовувати навички гештальт-терапії у роботі з сім’ями.
• Використовувати навички гештальт-терапії у роботі з груповим процесом.
• Використовувати навички гештальт-підходу у консультуванні організацій.
• Використовувати навички гештальт-підходу у формуванні команди в організації.